Словник основних термінів

 

арбітр - це особа, яка має право розгляду колективного трудового спору (конфлікту) і яка залучається сторонами колективного трудового спору (конфлікту) для участі в роботі трудового арбітражу з метою прийняття рішення по суті колективного трудового спору (конфлікту).

виробничі структурні підрозділи - виробництва, цехи, відділення, дільниці, бригади, бюро, лабораторії тощо, функції, права та обов'язки яких визначаються положеннями про них, які затверджуються в порядку, визначеному статутом підприємства або іншими установчими документами;

відокремлені підрозділи (структурні одиниці) господарських організацій - суб'єкти господарювання (філії, представництва, відділення та інші структурні підрозділи), що здійснюють свою діяльність від імені цих господарських організацій без статусу юридичної особи, що наділяються частиною майна господарських організацій, здійснюючи щодо цього майна право оперативного використання чи інше речове право, передбачене законом і які можуть мати рахунок (рахунки) в установах банку;

власник – юридична або фізична особа, яка є суб’єктом права власності і володіє, користується або відає належним їй майном у межах, визначених законом;

господарські товариства - підприємства або інші суб'єкти господарювання, створені юридичними особами та/або громадянами шляхом об'єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку;

колективний трудовий спір (конфлікт) - це розбіжності, що виникли між сторонами соціально-трудових відносин, щодо встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту, укладення чи зміни колективного договору, угоди, виконання колективного договору, угоди або окремих їх положень, невиконання ви¬мог законодавства про працю;

локаут - звільнення з ініціативи роботодавця працівників у зв'язку з колективним трудовим спором (конфліктом) і оголошенням страйку, а також ліквідація або реорганізація підприємства, установи, організації;

момент виникнення колективного трудового спору (конфлікту) - дата, коли уповноважений представницький орган найманих працівників, категорії найманих працівників, колективу працівників або профспілки одержав від власника чи уповноваженого ним органу повідомлення про повну або часткову відмову у задоволенні колективних вимог і прийняв рішення про незгоду з рішенням власника чи уповноваженого ним органу (представника) або коли строки розгляду вимог, передбачених законодавством, закінчилися, а відповіді від власника не надійшло.

найманий працівник - фізична особа, яка працює за трудовим договором на підприємстві, в установі та організації, в їх об'єднанні або у фізичних осіб, які використовують найману працю.

Національна служба посередництва і примирення - постійно діючий державний орган, що створюється Президентом України відповідно до Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів) з метою сприяння поліпшенню трудових відносин, запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів), ї прогнозування та сприяння своєчасному їх вирішенню, здійснення посередництва для вирішення таких спорів (конфліктів).

незаконні страйки - Незаконними визнаються страйки:
а) оголошені з вимогами про зміну конституційного ладу, державних кордонів та адміністративно-територіального устрою України, а також з вимогами, що порушують права людини;
б) оголошені без додержання найманими працівниками, профспілкою, об'єднанням профспілок чи уповноваженими ними органами положень статей 3, 4, 5, 7, 8, частин першої і сьомої статті 14, частин першої, третьої, четвертої і сьомої статті 21 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)”;
в) розпочаті з порушенням найманими працівниками, профспілкою, об'єднанням профспілок чи уповноваженими ними органами вимог статті 22, частин другої та четвертої статті 26 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)”;
г)оголошені та\або проводяться під час здійснення примирних процедур, передбачених Законом України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)”.

незалежний посередник - це визначена за спільним вибором сторін колективного трудового спору (конфлікту) особа, яка сприяє встановленню взаємодії між сторонами, проведенню переговорів, бере участь у виробленні взаємоприйнятного рішення.

об'єднання організацій роботодавців - неприбуткова організація роботодавців, яка об'єднує організації роботодавців на засадах добровільності та рівноправності з метою представництва і захисту прав та інтересів організацій роботодавців та роботодавців; 

об'єднання профспілок - добровільні об'єднання профспілкових організацій (первин¬них, місцевих, обласних, регіональних, галузевих) для здійснення завдань і функцій, визна¬чених Законом України „Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності";

окремі категорії найманих працівників - групи найманих працівників, які належать до однієї відповідної професії з відповідним рівнем освіти та відповідною спеціалізацією і які виконують відповідний кваліфікаційний рівень робіт;

організація роботодавців - громадська неприбуткова організація, яка об'єднує роботодавців на засадах добровільності та рівноправності з метою представництва і захисту їх прав та інтересів; 

підприємства колективної власності (виробничі кооперативи, підприємства споживчої кооперації, підприємства громадських та релігійних організацій, інші підприємства, передбачені законом) - корпоративні або унітарні підприємства, що діють на основі колективної власності засновника (засновників);

підприємство - самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому Господарським кодексом України та іншими законами;

представник власника – службова особа, яка за дорученням власника (власників) представляє його (їх) інтереси в управлінні майном власника (власників) в межах наданих їй повноважень; 

приватне підприємство - підприємство, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їх) праці чи з використанням найманої праці;

примирна комісія - тимчасовий позавідомчий орган, що створюється сторонами соціально-трудових відносин при виникненні колективного трудового спору (конфлікту). 

примирні процедури - розгляд колективного трудового спору (конфлікту) з метою його вирішення примирною комісією, примирною комісією за участю незалежного посередника, в трудовому арбітражі, сторонами колективного трудового спору (конфлікту) за участю Національної служби посередництва і примирення.

професійна спілка (профспілка) - добровільна неприбуткова громадська організація, що об'єднує громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності(навчання);

профспілковий орган - орган, створений згідно із статутом (положенням) профспілки, об'єднання (асоціації) профспілок;

реєстрація висунутих найманими працівниками, профспілкою вимог та колективного трудового спору (конфлікту) - внесення НСПП в Книгу реєстрації висунутих найманими працівниками вимог та колективних трудових спорів (конфліктів) відомостей про сторони колективного трудового спору (конфлікту) та висунуті найманими працівниками, профспілкою вимоги, присвоєння колективному трудовому спору (конфлікту) реєстраційного номера та видання про це відповідного розпорядження НСПП;

регламент роботи трудового арбітражу по розгляду і вирішенню колективного трудового спору (далі - регламент трудового арбітражу) - документ, яким визначається порядок проведення засідань трудового арбітражу, процедура розгляду висунутих найманими працівниками (профспілкою) вимог, порядок прийняття рішень трудового арбітражу та доведення їх до виконавців, а також функції членів трудового арбітражу, які випливають з їх повноважень, встановлених Законом України ”Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)” та Положенням про трудовий арбітраж , затвердженим НСПП, інші питання, пов'язані з вирішенням колективних трудових спорів (конфліктів) трудовим арбітражем;

роботодавець - власник підприємства, установи або організації незалежно від форм власності, виду діяльності чи галузевої належності або уповноважений ним орган чи фізична особа, які відповідно до законодавства використовують найману працю;

статут суб'єкта господарювання - відомості про його найменування і місцезнаходження, мету і предмет діяльності, розмір і порядок утворення статутного та інших фондів, порядок розподілу прибутків і збитків, про органи управління і контролю, їх компетенцію, про умови реорганізації та ліквідації суб'єкта господарювання, а також інші відомості, пов'язані з особливостями організаційної форми суб'єкта господарювання, передбачені законодавством, інші відомості, що не суперечать законодавству;

сторони колективного трудового спору (конфлікту) на виробничому рівні - наймані працівники (окремі категорії найманих працівників) підприємства, установи, організації чи їх структурних підрозділів або профспілкова організація чи інша уповноважена найманими працівниками організація та власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи представник.

сторони колективного трудового спору (конфлікту) на галузевому рівні - наймані працівники підприємств, установ, організацій однієї або декількох галузей (професій) чи профспілки, їх об'єднання або інші уповноважені цими найманими працівниками органи та власники, об'єднання власників або уповноважені ними органи чи представники.

сторони колективного трудового спору (конфлікту) на територіальному рівні - наймані працівники підприємств, установ, організацій відповідної адміністративно-територіальної одиниці чи профспілки, їх об'єднання або інші уповноважені цими найманими працівниками органи та власники, об'єднання власників або уповноважені ними органи чи представники.

сторони колективного трудового спору (конфлікту) на територіально-галузевому рівні - наймані працівники підприємств, установ, організацій однієї галузі (професії) однієї адміністративно-територіальної одиниці чи профспілки, їх об'єднання або інші уповноважені цими найманими працівниками органи та власники, об'єднання власників або уповноважені ними органи чи представники;

сторони колективного трудового спору (конфлікту) на національному рівні - наймані працівники однієї або декількох галузей (професій) чи профспілки або їх об'єднання чи інші уповноважені найманими працівниками органи та власники, об'єднання власників або уповноважені ними органи (представники) на території більшості адміністративно-територіальних одиниць України, передбачених частиною другою статті 133 Конституції України.

страйк - це тимчасове колективне добровільне припинення роботи працівниками (невихід на роботу, невиконання своїх трудових обов'язків) підприємства, установи, організації (структурного підрозділу) з метою вирішення колективного трудового спору (конфлікту). Страйк застосовується як крайній засіб (коли всі інші можливості вичерпано) вирішення колективного трудового спору (конфлікту) у зв'язку з відмовою власника або уповноваженого ним органу (представника) задовольнити вимоги найманих працівників або уповноваженого ними органу, профспілки, об'єднання профспілок чи уповноваженого нею (ними) органу.

структурні підрозділи - виробництва, цехи, відділення, дільниці, бригади, бюро, лабо¬раторії, управління, відділи, служби тощо, які реалізують свої функції, права та обов'язки на підставі положень про них, які затверджуються в порядку, визначеному статутом підприємс¬тва або іншими установчими документами.

трудовий арбітраж - орган, який складається із залучених сторонами колективного трудового спору (конфлікту) фахівців, експертів та інших осіб і приймає рішення по суті колективного трудового спору (конфлікту).

трудовий колектив підприємства - усі громадяни, які своєю працею беруть участь у його діяльності на основі трудового договору (контракту, угоди) або інших форм, що регулюють трудові відносини працівника з підприємством. Повноваження трудового колективу щодо його участі в управлінні підприємством встановлюються статутом або іншими установчими документами відповідно до вимог Кодексу законів про праці, законодавства про окремі види підприємств, закону про трудові колективи;

уповноважений власником орган – юридична особа, яка за дорученням власника (власників) здійснює управління в межах наданих їй повноважень майном власника (власників) і забезпечує належне його використання в інтересах власника (власників);

уповноважений найманими працівниками орган - єдиний повноважний представник найманих працівників, наділений повноваженнями представляти їх інтереси до моменту припинення колективного трудового спору (конфлікту);

установа - організація, створена однією або кількома особами (засновниками), які не беруть участі в управлінні нею, шляхом об'єднання (виділення) їхнього майна для досягнення мети, визначеної засновниками, за рахунок цього майна;

функціональні структурні підрозділи апарату управління -управління, відділи, бюро, служби тощо, функції, права та обов'язки яких визначаються положеннями про них, які затверджуються в порядку, визначеному статутом підприємства або іншими установчими документами;

член примирної комісії - особа, яка визначається стороною колективного трудового спору (конфлікту) і є її повноважним представником у примирній комісії.положеннями про них, які затверджуються в порядку, визначеному статутом підприємства або іншими установчими документами;

юридична особа - організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку, і яка наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

дестабілізація стану соціально-трудових відносин ‑ ускладнення в трудових відносинах, викликані суб’єктивними або об’єктивними чинниками економічного чи соціального характеру, що визначені у статті 2 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)", які супроводжуються зростанням рівня протестної поведінки працівників та можуть призвести до виникнення колективного трудового спору (конфлікту);

 

чинники дестабілізації стану соціально-трудових відносин (дестабілізаційні чинники) – фактори, які призвели до ускладнення стану соціально-трудових відносин, і були зумовлені однією з наступних причин:

а) встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту;

б) укладення чи зміна колективного договору, угоди;

в) виконання колективного договору, угоди або окремих їх положень;

г) невиконання вимог законодавства про працю;

випадки дестабілізації стану соціально-трудових відносин –ускладнення стану соціально-трудових відносин, що відбулось на конкретному підприємстві (установі, організації) в конкретний момент часу внаслідок дії визначених дестабілізаційних чинників;

система запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів) ‑ комплекс заходів у формі моніторингу (спостереження) трудових відносин, вивчення стану соціально-трудових відносин конфліктогенних підприємств, установ, організацій, територій, галузей, досліджень та прогнозів щодо можливого перебігу подій, завчасного реагування на ймовірність ускладнення трудових відносин, що здійснюються відповідними суб'єктами на національному, галузевому, територіальному та виробничому рівнях, які забезпечують своєчасне реагування на ускладнення та недопущення переростання їх у колективні  трудові спори (конфлікти);

об'єкт запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів) ‑ стан соціально-трудових відносин на конкретному підприємстві, в установі, організації, території, галузі, дестабілізація якого відбулася з питань встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту, укладення чи зміни колективного договору, угоди, виконання колективного договору, угоди або окремих їх положень, невиконання вимог законодавства про працю;

суб'єкти запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів):

1) наймані працівники або профспілки (їх об'єднання), інші уповноважені найманими працівниками органи;

2) власники або уповноважені ними органи (представники), об'єднання власників або уповноважені ними органи (представники);

3) Національна служба посередництва і примирення, сектор НСПП по роботі в місті Києві, відділення НСПП в Автономній Республіці Крим та областях;

4) арбітри, посередники, позаштатні радники Національної служби  посередництва і примирення, завідувачі ІКЦ;

5) центральні і місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування.

- аналіз висунутих найманими працівниками, профспілкою вимог – це комплекс заходів, спрямованих на:

а) з правових питань:

вивчення стану дотримання найманими працівниками, що висунули вимоги, положень статей 2, 3, 4, 5 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" та інших законодавчих та нормативно-правових актів, що регулюють порядок визначення предмету колективного трудового спору (конфлікту), визначення належної сторони колективного трудового спору (конфлікту) щодо цих вимог, дотримання процедури формування і затвердження вимог найманих працівників, дотримання порядку і строків розгляду вимог найманих працівників власником або уповноваженим ним органом (представником) та надання ним разом з прийнятим рішенням соціально-економічного обґрунтування;

виявлення наявності факту неможливості розгляду та вирішення висунутих найманими працівниками, профспілкою вимог та колективних трудових спорів (конфліктів) до вирішення іншої справи, що розглядаються в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства;

б) з питань аналітично-інформаційної діяльності:

збір і опрацювання статистичної інформації стосовно цих вимог для їх порівняння, класифікації за змістом, характером, динамікою, за можливими засобами та термінами їх задоволення та здійснення соціально-економічного аналізу вимог тощо; 

- причини виникнення колективних трудових спорів (конфліктів) – обставини, факти, тенденції об'єктивного чи суб'єктивного характеру, або їх сукупність в економічній, соціальній, виробничій, правовій областях, дія яких призвела до негативних щодо найманих працівників наслідків і виникнення колективного трудового спору (конфлікту); 

- об’єктивні причини виникнення колективних трудових спорів (конфліктів) – причини економічного, соціального, правового характеру, які роблять розбіжності між сторонами соціально-трудових відносин невідворотними і не залежать від дії чи бездіяльності цих сторін;

- суб’єктивні причини виникнення колективних трудових спорів (конфліктів) – причини економічного, соціального, правового характеру, які зумовлюють виникнення колективних трудових спорів (конфліктів) внаслідок дії чи бездіяльності сторін соціально-трудових відносин і за яких вирішення цих спорів (конфліктів) залежить від заходів, що вживаються суб'єктами цих відносин;

- виявлення причин виникнення колективних трудових спорів (конфліктів) – встановлення фактів, що спонукали до висунення найманими працівниками, профспілкою вимог, з якими безпосередньо пов’язано виникнення розбіжностей між сторонами соціально-трудових відносин з питань, передбачених статтею 2 Закону "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)";

 

- узагальнення причин виникнення колективних трудових спорів (конфліктів) – систематизація та аналіз фактів, що спонукали до висування найманими працівниками, профспілкою вимог, з якими безпосередньо пов’язано виникнення розбіжностей між сторонами соціально-трудових відносин з питань, передбачених статтею 2 Закону "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)"; 

- суб’єкти здійснення аналізу висунутих найманими працівниками вимог і виявлення та узагальнення причин виникнення колективних трудових спорів (конфліктів):

а) з правових питань: відділ правового забезпечення НСПП (на національному та галузевому рівнях) та відповідні структурні підрозділи (окремі працівники) сектора НСПП по роботі в місті Києві, відділень НСПП в Автономній Республіці Крим та областях (на територіальному та виробничому рівнях);

б) з питань аналітично-інформаційної діяльності: відділ аналітично-інформаційної роботи та прогнозування НСПП та відповідні структурні підрозділи (окремі працівники) сектора НСПП по роботі в місті Києві, відділень НСПП в Автономній Республіці Крим та областях; 

- об’єкти здійснення аналізу – висунуті найманими працівниками, профспілкою вимоги щодо вирішення розбіжностей, що виникли між сторонами соціально-трудових відносин і спричинили виникнення колективних трудових спорів (конфліктів) з питань, визначених відповідно до статті 2 Закону "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)"; 

- класифікація вимог – віднесення вимог, висунутих найманими працівниками, профспілкою, до певних груп, підгруп, кодів за економічними, соціальними, правовими, рівневими (виробничим, територіальним, галузевим, національним рівнями) ознаками, за ступенем вирішення (вимога вирішена, в стадії вирішення, в стадії розгляду) відповідно до класифікатора вимог; 

- динаміка вимог – зміна кількісних чи якісних характеристик вимог, що визначається шляхом їх порівняння за певний період, у певному регіоні, за період реалізації конкретного законодавчого чи нормативно-правового акту, заходів щодо їх вирішення, тощо.